Рекомендації батькам учнів 5 класу

Перехід учня з початкової школи до середньої часто співпадає з своєрідним закінченням дитинства.

В такий період діти нерідко міняются — тривожаться без причин, стають нерішучими, чи ,навпаки,розв’язними. Як результат - у дітей знижується працьовитість, вони стають забудькуватими, неорганізованими, іноді у них погіршується сон і апетит. Це ознаки дезадаптації.

Причини поганої адаптації в 5 класі:

1. Різні вимоги від учителів - предметників, необхідність всі їх враховувати і виконувати.
2. Великий потік інформації, невідомі терміни. Потрібно навчити п’ятикласника користуватися довідниками і словниками, а також навчити питати про значення невідомих слів у дорослих.
3. Почуття самотності через відсутність першої вчительки, а класному керівнику не вдається приділити всім уваги.
4. Всі хвилювання цього віку природні і допомагають учневі дорослішати, тому батькам потрібно бути лише уважними  до дітей протягом нового періоду їх шкільного життя.
5. Фізична перебудова організму молодших підлітків супроводжується підвищеною втомлюваністю. Спочатку з’являється підвищена рухова активність, а потім сильна збудливість або сонливість. В втомленому стані у них ( частіше в другій половині дня) спостерігаються невмотивовані вчинки, бажання йти наперекір чужій волі, впертість, прояви роздратування.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДЛЯ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ

• Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.

            Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на невдачі, які її вже спіткали або можуть спіткати. Не обмежуйте свою зацікавленість звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?» Кожен тиждень виділіть час, вільний від домашніх справ, і детально поспілкуйтеся з дитиною про школу.
Запам’ятайте окремі імена, події і деталі, про які дитина розповідає вам, використовуйте їх для того, щоб починати відповідні бесіди про школу . Крім того, обов’язково питайте вашу дитину про однокласників, про справи в класі, про шкільні предмети, про педагогів. Будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі. Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати. Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

• Регулярно спілкуйтеся з  учителями вашої дитини про його успішність ,поведінку і взаємовідносини з іншими дітьми.

            Обов’язково поспілкуйтеся з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте про шкільне життя вашої дитини чи про її проблеми, пов’язані зі школою, чи про взаємозв’язок її шкільних і домашніх проблем. Навіть якщо немає особливих причин для хвилювання, консультуйтеся з класним керівником вашої дитини не рідше разу в два місяці. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
Під час бесіди з вчителем покажіть своє бажання зробити все можливе, щоб покращити шкільне життя дитини.  Якщо між вами і вчителем виникають серйозні  непорозуміння, робіть все можливе, щоб мирно вирішити їх. Адже ви можете випадково поставити свою дитину в негарне становище вибору між відданістю вам та повагою до свого вчителя. Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем. Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж

• Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

            Ваша дитина повинна розцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність – як покарання. Якщо у неї навчання іде добре, проявляйте частіше свою радість, але і показуйте своє хвилювання, якщо у дитини не все гарно в школі. і, якщо необхідно, наполягайте на більш уважному виконання ним домашніх і класних завдань. Постарайтесь, наскільки це можливо, не встановлювати покарань і заохочень: наприклад, ти на півгодини можеш більше пограти на комп’ютері за гарні оцінки, а за погані – менше або не будеш взагалі. Такі  правила самі по собі можуть призвести до емоційних проблем. Не карайте фізично, не  критикуйте, не залякуйте дитину, особливо в присутності інших.  

• Допоможіть дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

            Визначте разом з дитиною час, коли вона буде виконувати домашні завдання і слідкуйте за дотриманням цього правила. Це допоможе вам сформувати у неї гарні навички до навчання. Продемонструйте свою зацікавленість до цих завдань і переконайтесь, що у дитини є все необхідне для їх належного виконання. Якщо дитина звертається до вас з запитаннями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Збільшується час підготовки до уроків. Слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства. Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах. Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку

• Допоможіть дитині відчути зацікавленість до навчання в школі.

            З’ясуйте інтереси вашої дитини і встановіть зв’язок між цими інтересами та предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, перегляд кінофільмів можна перетворити в бажання читати, подарувавши їй  книгу, по якій знято фільм. Або зацікавленість іграми можна перетворити в прагнення дізнаватися щось нове. Використовуйте будь – які можливості, щоб дитина могла застосувати свої  шкільні знання вдома. Наприклад, запропонуйте їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування вечері, чи необхідну кількість фарби для фарбування підлоги, тощо. Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

• Підтримуйте спокійну і стабільну атмосферу  вдома.

            Перехід дитини з молодшої до середньої ланки школи можуть призвести до стресу. Старайтесь уникнути великих змін в домашній атмосфері протягом цих подій. Умійте ставити себе на місце дитини. Спокій домашнього життя вашої дитини допоможе більш ефективно адаптуватися до 5 класу.

• Враховуйте темперамент дитини.

            Повільні та мало комунікативні діти набагато важче звикають до класу, швидко втрачають до нього інтерес, особливо якщо відчувають зі сторони дорослих та ровесників сарказм, насмішки.

Практичний психолог Яківець Р.А.